Duitsland viel op 1 september 1939 tijdens Fall Weiss Polen binnen en in vier weken tijd werd het land bezet .Dit met de goedkeuring van de Sovjetunie. Op 22 juni 1941 toen Hitler zijn Unternehmen Barbarossa ontvouwde en het grondgebied van de Sovjetunie schond, begon aan het Oostfront een oorlog die Duitsland niet kon winnen.
Alle mankracht moest ingezet worden, waardoor aan het thuisfront nood aan arbeidskrachten ontstond. In Polen en Oekraïne werden willekeurig jonge mannen en vrouwen van straat geplukt om in Duitsland tewerkgesteld te worden in de oorlogsindustrie.
Maar ook in de bezette gebieden waren werkkrachten nodig. In Limburg waren er de steenkoolmijnen dus….

De eerste treinkonvooien met dwangarbeiders uit de veroverde gebieden van Oost-Europa en krijgsgevangenen uit het Sovjetleger werden door de Wehrmacht vanaf de zomer van 1942 naar de steenkoolmijnen van Genk overgebracht. Onder de benaming Ostarbeiter werden jonge Polen, Oekraïners en Russen verplicht om te werken in de mijnnijverheid, dit onder toezicht van Kempen Bergbau.

Op 25 juni 1942 werden 237 arbeiders in een barakkenkamp te Winterslag geherbergd, waarop hun  tewerkstelling volgde in de mijn van Winterslag.
257 Arbeiders werden op 4 juli 1942  naar Zwartberg gebracht, waar ze in de leegstaande huizen op de IJzerstraat een logement vonden.
Op 18 juli 1942 werden 197 arbeiders in het barakkenkamp van Waterschei achter de kerk gehuisvest.

Nadat de eerste lichting van Sovjet-Russische krijgsgevangenen op 3 september 1942 in Genk aankwam, werden de barakkenkampen door de Wehrmacht beheerd als Stalag 304.
De Ostarbeiter van Zwartberg werden naar het kamp van Waterschei overgebracht en onder één regime gebracht. Het zware en ongezonde werk in de ondergrond, waarbij de voedselvoorziening onvoldoende was, werd velen noodlottig.

In de septemberdagen van 1944 toen het Duitse leger massaal naar Duitsland vluchtte, voerden ze hun krijgsgevangen mijnwerkers mee.

Na de wapenstilstand van 8 mei 1945 kozen de meeste achtergebleven Oekraïners en Polen uit Genk om in België te blijven.
In september 2020 wordt de 75-jarige aanwezigheid van Oekraïners in Genk gevierd.

© Alex Marut
Genk, 27 januari 2020

Східний робітник у гірничому регіоні Генк

Waterschei Німеччина вторглась до Польщі під час падіння Вайса 1 вересня 1939 року, а країна була окупована за чотири тижні за схваленням Радянського Союзу. 22 червня 1941 р., Коли Гітлер розгорнув свій Унтернехмен Барбаросса і порушив територію Радянського Союзу, на Східному фронті почалася війна, яку Німеччина не змогла перемогти. Всю робочу силу довелося розгорнути, що створило потребу в робочій силі на внутрішньому фронті. У Польщі та Україні молодих чоловіків і жінок випадково вибирали з вулиці, щоб їх зайняти у військовій галузі Німеччини. Але робітники були потрібні і на окупованих територіях. Так у Лімбурзі були вугільні шахти….

 Перші конвеєри поїздів із вимушеними робітниками з завойованих територій Східної Європи та військовополоненими з радянської армії були переведені вермахтом з літа 1942 року на вугільні шахти Генка. Під ім’ям Остарбайтера молоді поляки, українці та росіяни змушені були працювати в гірничій промисловості під наглядом Кемпена Бергбау.

25 червня 1942 року 237 робітників були розміщені в казармовому таборі у Вінтерслазі, після чого вони працевлаштувались на шахті «Вінтерслаг». 257 робітників було доставлено до Цвартберга 4 липня 1942 року, де вони знайшли житло у вільних будинках на IJzerstraat. 18 липня 1942 року 197 робітників були розміщені в казармовому таборі «Вотершей» за церквою.

 Після того, як 3 вересня 1942 року до Генка прибуло перше покоління радянських військовополонених, табірними казармами керував вермахт як Stalag 304. Східні робітники Цвартберга були переведені до табору Вотершей та приведені під один режим. Важка і нездорова робота в надрах, де запас продовольства був недостатнім, став для багатьох фатальним.

У вересневі дні 1944 року, коли німецька армія масово втекла до Німеччини, вони взяли із собою своїх військовополонених.

 Після припинення вогню 8 травня 1945 року більшість залишилися українців та поляків з Генка вирішили залишитися в Бельгії. У Вересень 2020 року відзначається 75-річна присутність українців у Генку.

 © Алекс Марут Генк, 27 січня 2020 року